Тривалий час нічого сюди не писав, бо мав доволі поважну причину, мені було влом. Як я для себе з’ясував, що краще вже нічого не робити, ніж робити щось через силу, особливо в такому поважному творчому процесі, як блогінг. І от поки я сюди не писав, встиг зацікавився різноманітними соціальними проектами та до одного доволі прикластися. [...]
Tag Archive > за жизнь
Відмінності
Отож, я там був і повернувся. Повернувся не лише тому, що скінчився строк дії шенгенської візи і мені ледве вдалося випхатися з Польщі за п’ять хвилин до опівночі, тієї казкової півночі, після якої люди стають нелегалами. Через піший перехід Медика-Шегиня. Повертатися справді хотілося, а ще дуже хотілося лишитися. Бо вони трохи інші, бо три тижні [...]
Шевченко-Пам’ятник-Канонізація
Згадалося зараз і засвербіло. Щоб позбутися сверблячки, починаю активно чухатися… За всі три рази мого перебування у Львові (це днів 8 у загальній сукупності) маю лише один негативний спогад, яким зараз люб’язно і поділюся зі своїми читачами. Почну трохи здалеку. Пам’ятник Шевченку у Львові на проспекті Свободи я б не назвав цілком логічним для мене. [...]
Теорія черг
Був в мене якось на четвертому курсі предмет “Обчислювальні системи”. В ньому розглядалася теорія масового обслуговування, стохастичні моделі обчислювальних систем і інші дуже корисні та захопливі речі, в тому числі і теорія черг. На екзамені потрібно було синтезувати систему оперативної обробки заданої вартості, для чого виконати 37 пунктів розрахунку, де кожен пункт – це формула [...]
Заразність позіхання
Якось, дитиною в журналі «Трамвай», я прочитав статтю про позіхання. Не безглузду вирізку з книги рекордів Гіннеса про те, ніби якийсь талановитий хлопець зі східноамериканського штату Каліфорнія не припиняв позіхати протягом трьох років, аж доки не побив попередній рекорд і на тому досягненні віддав богові душу. А досить цікаву науково-популярну публікацію. В ній зазначалося, що [...]
Дитяче харчування
Весна поступово підходить до свого логічного завершення, всіх тягне подалі від розпеченого бетону у прохолодні ліси та безкраї духмяні степи. А мене тягне на ностальгію. «Когда мы были молоды, мы все носили бороды…» – співав гребінь хвилі російського року пан Борис Гребенщиков. Коли ми були молодими, то тягли до рота усіляку гидоту.
Трохи польської мудрості
Вчора я пережив новий досвід. Я вперше розбив пляшку пива. Відбулася ця знаменна подія в парку Щербакова під пам’ятником Рінату Ахметову безпосередньо в моєму в пакеті. Окрім пива на момент інциденту там знаходилися конспект з польської мови та копії матеріалів останніх лекцій. Вони живі, вологі і тепер мають доволі нехарактерний для паперу аромат.
Поверхневість
Все нове – давно забуте старе. Але не все старе здатне переродитися. З рік тому, переглядаючи один з документальних фільмів Дзигі Вертова про Леніна, індустріалізацію і інші екзотичні речі, перед моїми карими очима промайнув доволі несподіваний лозунг, виконаний в чорно-білій гаммі, зрештою, як і уся хроніка. Лозунг: ДАЁШЬ СМЫЧКУ! Я жодного разу не чув про [...]
Перша чверть
Раз на кілька місяців я підводжу деякі підсумки та виконую ваші побажання. Днями моєму молодому та перспективному блогу стукнула вже ціла чверть року з чим нас і вітаю. Оскільки Ви жодних конкретних побажань не висловлювали, то зупинюся на побажаннях людей, що заходили сюди з пошукових систем, та спробую кілька з них виконати. Загалом, непогана порада [...]
В чужому оці
А ви знали, що блиск в очах є свідченням нормального засвоєння і належної концентрації вітаміну А в організмі? Виразні блискучі очі приваблюють осіб протилежної статі, якщо ж вітаміну бракує – очі ніякі, з них не бризкають бісики, вони не здатні паралізувати, пришвидшувати і зупиняти скорочення серцевого м’язу.
