Одіозно звучить, щось подібне до розділу “Как Незнайка сочинял стихи” невмирущої книжечки Носова. Але такий заголовок, як хтось вчора вдало підмітив, я обрав для випєндрьожа. Отож випєндрьож продовжимо. Почалося все не зі слова, а з того, що тиждень назад вирішив я завітати до театру вільної філологічної спільноти під загальною назвою «Корабльовник» (або «Кораблёвник» російською).
