Не так давно відгримів черговий день вчителя, і поки до наступного ще далеченько, вирішив я згадати мовчазним письмовим словом шкільну освіту в Україні.
Оскільки я витратив на неї 10 років власного життя, які могли б стати кращими, то я маю, що сказати.
Category > СоціАпатія
Школа довкола
Наколоті апельсинки і жовтий маргарин
В минулому дописі йшлося про те, що коли ви п’єте колу, то насправді частково самі вигадуєте її смак. Як у Фрейда, якщо сняться маленькі звірятка або паразити, значить вас турбують діти або брати/сестри.
Тут я спробую розгорнути думку про вигаданість смаку і загорнути в неї вас.
Колапс
Колапс – раптове зниження кров’яного тиску і різкий занепад серцевої діяльності, що супроводжується загальною слабістю або втратою свідомості й загрожує життю. Інше значення – катастрофічно швидке стискання масивного тіла (зірки) під дією сил тяжіння.
Жодного відношення до змісту статті колапс не має.
Навздогін попередньому допису про більмо на оці, вирішив я торкнутися ще однієї болючої теми. А [...]
Сліпа пляма
Нещодавно мій товариш Роман в процесі відстороненої електронної розмови після інформації про те, що кожну секунду без видимих наслідків через тіло людини проходить 10 в 14 ступені нейтрино, випущених сонцем, задав цілком слушне питання: чи можна сірником затулити зірку?
Він пояснив: ну, тобто вночі, одне око заплющив, іншим дивишся на зірку, тримаєш сірника між нею та [...]
Теорія черг
Був в мене якось на четвертому курсі предмет “Обчислювальні системи”. В ньому розглядалася теорія масового обслуговування, стохастичні моделі обчислювальних систем і інші дуже корисні та захопливі речі, в тому числі і теорія черг. На екзамені потрібно було синтезувати систему оперативної обробки заданої вартості, для чого виконати 37 пунктів розрахунку, де кожен пункт – це формула [...]
Заразність позіхання
Якось, дитиною в журналі «Трамвай», я прочитав статтю про позіхання. Не безглузду вирізку з книги рекордів Гіннеса про те, ніби якийсь талановитий хлопець зі східноамериканського штату Каліфорнія не припиняв позіхати протягом трьох років, аж доки не побив попередній рекорд і на тому досягненні віддав богові душу. А досить цікаву науково-популярну публікацію. В ній зазначалося, [...]
Транспортні монологи
Напередодні Великодня був тролейбус, він рухався в мою сторону. Я в нього сів і їхав стоячи. Доки до мене звідкись з низу не звернулися. Я не розчув слів і перепитав “що?”, а він продовжив свою оповідь десь зсередини, ніби кажучи до себе і водночас розповідаючи мені те, що крутилося в голові. Неголений мужичок похилого [...]
Мої стосунки з поштою
Ще за часів Давньої Греції повелося розпочинати жорстокі революційні дії зі штурму вокзалу, поштамту та телеграфу. Оскільки, зазвичай, пошта та телеграф розташовуються під одним дахом, то ситуація спрощується до ідіотизму: два ружжа, група втомлених робітниць у синіх халатах, із заяложеними в мазуті обличчями, що вимагають миру в усьому світі і молока своїм дітям – і [...]
Радянський алкоголь. Пиво
У світлі позавчорашніх проводів Meesix до Польщі вирішив я зачепити алкогольну тематику. Хоч Meesix поїхав лишень сьогодні, але на актуальність обраної теми цей факт жодним чином не впливає.
Мій тато не є великим фанатом Наутілуса Помпіліуса (він більше Висоцьким спеціалізується), проте цитату з однієї їх пісеньки вживає доволі часто:
Ален Делон, Ален Делон не пьет одеколон.
Полювання на красу
Я знаходжуся зараз у смутку і причина його – програш принципової пляшки пива. Після цих слів слабкі на серце починають за нього хапатися, а не зовсім свідомі втрачати свідомість. Таке життя. Ніколи не знаєш, коли воно повернеться до тебе усміхненим обличчям, а коли блисне неголеною целюлітною … (три крапки)


