Хочеш зрозуміти культуру іншої держави – одружися на іноземці, бажаєш відчути близькість до свого народу – опинися за кордоном, а хочеш зрозуміти, що пхають у свідомість людей з іншої країни – подивися кіно її виробництва.
Ну це я так, красивих слів вигадав… хоча, якщо придивитися, то гадаю, ніхто не сперечатиметься, що у Радянському Союзі протягом багатьох років в фільмах пропагандувався здоровий алкоголізм. Головними героями були Женя, який наклюкався так, що переплутав Ленінград з Москвою, Афоня, який пив, жив не тужив, а щойно почав про життя замислюватися, то втратив усмішку, а ще Жора, він же Гоша, він же Гога – народний улюблинець з брудними черевиками, який вживав горілку склянками на пустий шлунок. Герой має пити, бо в такій країні та з таким життям, навіть герой не здатен вижити тверезим.

У американців фішка значно тонкіша і розкусив я її лише нещодавно. Це повальна пропаганда фастфудів і швидкої їжі. Згадайте, в скількох романтичних картинах герой-коханець запрошує героїню до вишуканого ресторану, вони там щось намагаються їсти, але їм не йде, не лізе, не смакують слимаки або герої плутаються у кількості зубчиків викладених у два ряди виделочок. І ось тоді вони тікають до найближчої забігайлівки, макдональдсу, фастфуду, де їм одразу стає весело, затишно, як вдома, тільки краще.
Або інший майже класичний кадр з USA-кіно. Якийсь прибулець/вегетаріанець/пещерна людина/іноземець харчується собі спокійно батарейками/листячком/голубами та котиками, яких вполює/ народною кухнею. Однак внаслідок обставин непереборної сили, що називаються сюжетом, цей нещасний опиняється під опікою громадянина Америки. Той з подивом дивиться, на неамериканське харчування, і протягує руку з рятівним хот-догом/ гамбургером/ картоплею-фрі/ колою. Одразу виявляється, що смачніше, за вищезазначену їжу нічого не існує, при цьому жодного рядка, що подібне харчування може бути шкідливим для здоров’я. Я знаю, що це схоже на ідіотизм, писати на харчах “Надмірне вживання їжі призводить до ожіріння”. Але з іншого боку на горілці попереджають, про можливість звикання і залежності від алкоголю. Хіба від їжі не можна стати залежним?

