У світлий день Великодня вирішив я згадати про суто математичні та астрономічні аспекти цього християнського свята, а саме те, що не дано осягнути простому віруючому люду і є надбанням церкви – систему розрахунку дат.
Почнемо з єврейського Великодня. Оскільки з нього все почалося і дата його святкування на перший погляд визначається найпростіше. Діставайте свої місячно-сонячні календарики та слідкуйте.
Чесно скажу, що коли в це поліз, то вже сам не був радий. Дата святкування Песаха, як центрального іудейського свята на честь виходу євреїв з Єгипту, припадає на 15 нісана – перший весняний місяць єврейського року. Усе просто, лишилося тільки з’ясувати, коли той нісан починається.
Відлік місяців в єврейському календарі пов’язаний з місячними циклами. Прочитавши про них, починаєш розуміти, чому супутник Землі та одна дванадцята частина року називаються в українській однаково. Єврейський місяць завжди пов’язаний з новим Місяцем і складається з 29 («неповний» місяць) або 30 днів («повний» місяць).
Виходячи з цього, тривалість місячного року становить 354 дні. Як нескладно помітити, це менше сонячного року, в якому 365 днів. Якби єврейський рік був виключно місячним, одна і та ж дата могла б випадати на різні пори року. Однак з точки зору єврейської традиції це неприпустимо, оскільки у Торі зазначено, що місяць нісан завжди має припадати на весну.
Для того, щоб ліквідувати різницю у 11 днів була введена система звичайних та високосних років. Звичайний єврейський рік складається з 12 місяців, а раз на кілька років додають 13-й місяць, що дозволяє усунути різницю між місячним і сонячним календарем, яка накопичилася за кілька років. Такий рік називають високосним. У ньому два місяця адар (адар перший та адар другий). Повний цикл років в єврейському календарі дорівнює 19 рокам (наприклад, турецький місячний календар має цикл 8 років, а арабський – 30 років). У дев’ятнадцятирічному циклі є дванадцять простих і сім високосних років. Порядок проходження простих і високосних років завжди однаковий. Це єдина циклічність, яка спостерігається у єврейському календарі. Тривалість року може мати шість варіантів (від 354 до 383 днів). Календар веде свій відлік від першого нового місяцю світобудови у 3761 до н.е., понеділок, 5 година і 204 частина пополудні.
Повертаємося до християнського Великодня. Усюди і завжди Великдень святкується в першу неділю після весняного рівнодення та місяця у повні. І тут на ваші обличчя наповзає гримаса недовіри. Якщо все так просто, то чому так складно?
В Євангеліє зазначено, що Ісус Христос був розіп’ятий у Єрусалимі якраз в день святкування Песаха, після страти його тіло було поховане у штучній печері, а через два дні Христос воскреснув. Відповідно це трапилося у неділю, коли на небі з’явився повний весняний місяць (місячний цикл 29 днів, Песах припадає якраз на середину). До речі, в багатьох фільмах сцена розп’яття супроводжується затемненням сонця, що можливо лише при новому місяці. І як у авторів стрічки вистачає сорому так обдурювати глядачів?
А говорили ми про дати. За церковними календарями рівнодення завжди відбувається 21 березня. У астрономів рівнодення ще трапляється 20 березня, але в них власна релігія.
Тепер швиденько згадуємо, що усі католики, протестанти і переважна більшість світу живе за григоріанським календарем (ви, коли дивитеся у дату дня сьогоднішнього, між іншим, теж, колись це ще назвали новим стилем). Лише православна церква, підтверджуючи статус ортодоксальної, незмінно користується старим перевіреним юліанським календарем, за яким, якщо нічого не зміниться, починаючи з 2101-го року Різдво буде святкуватися не 7-го, а вже 8-го січня. Але поки що маємо різницю у 13 днів, від неї і відштовхуватимемося. Якщо у католиків повний місяць на весняне рівнодення трапиться одразу 21 березня, то православна церква в цей день відзначатиме тільки 8 березня, а найближчий місяць у повні після рівнодення для неї трапиться за 30 днів – 20-го квітня. Це якщо по-хорошому. Тоді б більше ніж в половині випадків католицький та православний Великодні все ж збігалися б. Але зась.
Справа в тому, що дві церкви мають різні думки з приводу того, як визначати дату місяця у повні. Обидві використовують Метонів цикл (19 років) та число днів місячного місяця (тафтологія ще та) у 30 днів. Юліанці, тобто наші православні брати і сестри, для цього користуються Александрійською Пасхалією. Достатньо розрахувати залишок від ділення року на 19 та скористуватися таблицею місяця у повні, або застосувати формулу Гауса, що він її вивів у XVIII сторіччі. Самі формули, як і алгоритм обчислення дати католицького Великодня, наводити не стану – всі вони відомі. Не вам, так ще комусь. Подейкують, якщо єврейський Песах і християнський Великдень потрапляють на один день, то святкування переноситься на наступну неділю, однак у 1962 році католицька церква відмовилася від цього правила. Православні священнослужителі досі тримаються.
Отже маємо не надто складні розрахунки, що цілком здатні позбавити деяких віруючих здорового сну. Окремі конфесії православної церкви пропонували спростити розрахунок пасхалії, базуючись на використанні реальних астрономічних обчисленнях, зроблених для географічних координат Єрусалиму, однак згода в цьому питанні не була досягнута.
На завершення наведу постанову уряду анекдотичної форми, сам не чув, щодо правдивості стверджувати не можу:
«У зв’язку з тим, що цього року Великдень припадає на неділю, наступний після Великодня понеділок оголошено вихідним днем»
07/06/2009 at 20:15 Permalink
цікава інформація,спасибі
03/04/2010 at 21:08 Permalink
А фота остання звідки? :)