Історія Донецька – це історія завойовуваннь та страждань, радості і героїчних втрат, ницих зрад та величних звершень, ну і все в такому ж дусі. Вона збереглася не лише під тоннами асфальту в померлій від ядухи землі, закарбувалася не тільки в головах старезних пропахлих ліками бабць, що вже давно втратили розум, згадки про неї можна побачити усюди, варто лишень підняти очі догори…
Мова тут піде не про Всевишнього, а про назви вулиць, найменування площ та різних місць культурних.
Я знехтую правилом «коли не знаєш з чого почати – почни з початку» і почну з центру, бо хто його знає, де той початок в Донецька і чи має він кінець.
Не володію інформацією, чи існують якісь офіційні папери, що визначають межі того центру, але кожен межі ці знає і шанує. Особисто я орієнтуюся тролейбусними зупинками (після універсаму «Україна» вже центр, downtown, а до нього – ще ні). Авторитетні джерела оповідають про дивну звичку тутешніх жителів називати центр ще «містом», тобто вираз «поїхати у місто» є рівнозначним «поїхати до центру міста». Я теж так часом кажу, а у Вас якось інакше? Знаю, що подібний вираз у жителів Дніпропетровської області значить «поїхати у Дніпропетровськ», тобто Місто=Дніпро=Дніпропетровськ.
Безпосередньо найцентральнішою точкою Донецька вважається площа імені Леніна, хоча траплялася мені на очи людина, яка стверджувала, що центр знаходиться зовсім не там, а в районі Критого ринку. Стверджувала вона це тому, що сама жила біля зазначеного ринку, через те подібну думку я вважаю упередженою.

Будівля критого ринку, Донецьк, 1962
Ви ще не забули, я хотів про назви оповісти. Отож, те що позначено на карті і те, як воно називається в народі має багато спільного, але в дечому відрізняється. Площу Леніна називають просто Площа, Центральний Критий Колгоспний ринок – Критим. Стосовно вулиць, то саме слово вулиця, проспект і т.д. не вживаються – це і так зрозуміло. Буденним для донеччан є зустрічатися «на Гурова» чи «на Мира». В цьому плані прийменник «на» є показним для будь-якого місцезнаходження: «посидіти на кафе», «зупиніться на парку», «пограли на більярді». Якщо, перебуваючи в Донецьку ви відважитися згадати інші прийменники, то стережіться, вас приймуть за інтелігента або іноземця, ні тих ні інших тут особливо не полюбляють (Жарт, але з долею істини).
Є одна зупинка в Донецьку, що має принаймні чотири ходові назви. Найменш поширена – площа Комунарів, так вона зветься на картах. Впевнений, багато хто про таку і не чув, а про значення відповідного слова здогадуються лише одиниці, більшість стане пов’язувати його з комунізмом. Отож комунар:
- Учасник Паризької Комуни – пролетарської революції у Франції 1871 року.
- Член комуни – колективу осіб, що об’єдналися для спільного життя на засадах спільності майна та праці. Щось подібне до скаутів чи хіпі.
Для того ж місця частіше вживається назва Южний – на честь розташованого поруч автовокзалу «Південний». На моїй пам’яті був ще зручний та світлий автовокзал «Північний», проте одного погожого дня автовокзал перетворився у найбільший в Донецьку секонд-хенд, а нещодавно на місці споруди вокзалу розташувався величенький котлован, сам бачив. Підготовка до Євро 2012 йде повним ходом.
Ще пл. Комунарів називають «Золоте кільце», або ж просто для друзів без згадки усіляких дорогоцінних металів «Кільце» - гидотний сумнівний за своєю естетичною архітектурною цінністю торгівельно-розважальний комплекс.

"Золотое кольцо", сьогодення
Історичною ж назвою вищезгаданого місця є «Горсад». Вона починає зникати з широкого вжитку, ота назва, і потроху вкривається пилом і пухом донецьких тополь. В дитинстві я взагалі не міг ніяк осягнути, чому брудний базар, на якому жебраків більше, ніж торговельних наметів називається Міськсадом. А сад там справді був, точніше парк, закладений ще Юзом, ось лишень зник він ще до мого народження. Зараз він уявляє собою скверик в одній з найзагазованіших точок міста. З наведених фото можете простежити еволюцію цього місця і самі визначити чи завжди краще еволюціонувати.
Про інші назви місць Донецька та прізвища шанованих людей, що ті носять, згадаю іншим разом. Вулиць, проспектів та бульварів в Донецьку 2200, так що тримайтеся :)




31/03/2009 at 08:54 Permalink
чудовий допис, надзвичайно цікаво. браво! чекаю продовження.
31/03/2009 at 13:34 Permalink
Прочитав на одному диханні. Дуже цікаво. "Тримаємось" :))
31/03/2009 at 14:53 Permalink
Ну оскільки вже другий схвальний відгук, значить і справді нічо так вийшло :) Дякую