Коротенькі думки

globeЦе не я такий, це світ мене змусив.
Людям в інтернеті чогось явно бракує. Інформація, яка ллється їм до горлянок і, не маючи можливості нормально перетравлюватися, виходить назовні неприроднім шляхом. Їх цікавить усе і нічого. Текст довший за три абзаци жахає, лякає текст без виділень ключових слів та сенсаційних малюнків, бо щоб його сприйняти, треба зупинитися і почати жувати, а потік тисне та лізе у стравохід. Треба ж напхатися інформацією і спатки, щоб потім бачити кольорові сни через скельце монітору. Не засмучуйтеся, я теж такий, любі мої.
Стрибок за стрибком, з лінку на лінк, посилання, що підкидаються у роздмухану топку браузера. Тра-та-та-та-та… Верещить він автоматною чергою та підкошує все нові посилання.
“Браузер-маузер” – прикро обзиваються маленькі діти та крутять приставленими до носа розчепіреними долонями.
“Я знаю про цей світ все, я прочитав про нього статтю в інтернеті”.
Тому і вирішив часом писати короткі думки, щоб сприяти процесу травлення. Смачного…

Схожі дописи:

Trackback URL

, ,