Організовувати людей в умовах тотальної демократії дуже важка річ, повірте мені. Особливо це проявляється у творчих пошуках, де кожен бачить власну реалізацію, або не бачить жодної, проте намагається смачніше вмокнути у багно неконструктивної критики бачення інших. Запису подкастів, як справи творчої, це теж якимсь боком стосується. Одного сонячного дня, коли неорганізованість почала перетікати у деструктивний хаос, я сформулював кілька пунктів, що мають полегшити та пришвидшити запис, а головне подальше монтування багатолюдних подкастів (тобто число осіб в яких перевищує одну).
Більшість з них сформульовано за моїми раціональними судженнями або побажаннями колег по цеху.
1. Поважати, не перебивати думку іншого, навіть якою б геніальною своя власна на той момент не здавалася. Інакше зв’язність розповіді втрачається. Намагатися не переходити на особистості, не наводити аргументи типу “Та Серьожа, ти дурак”, знову ж таки перебиваючи того, хто щось розповідає, навіть якщо він несе в цей момент суцільну маячню. Це зумовлено не мазохічними бажаннями маячню слухати, а тверезим розрахунком – щось зі сказаного може стосуватися теми та й монтувати запис легше, коли думки висловлені до кінця, а не перебиті.
2. Не патякати паралельно ще з кимсь. Одночасно може говорити одна людина (мені теж ця моя фраза подобається:)), або ж кілька, якщо виникла дискусія, проте дискусія має бути одна, а не дві і відбуватися на передньому плані, а не на тлі чиєїсь розповіді.
3. Не відхилятися радикально від теми. Оповідь про бабусю, що носила гамаші в касті про одяг – доцільна. Але якщо після цієї оповіді всі раптово починають згадувати своїх бабусь, то це вже вважається відхиленням від теми.
4. Використовувати шоуноти, щоб мати перед очима порядок обговорення та не забути якісь цікаві факти, які хотілося не оминути. Для любителів імпровізації зазначу, що це не я вигадав, це практика, яка широко застосовується провідними стоматологами… тобто подкастерами світу. 8-10 пунктів шоунотів на півгодинний подкаст не є готовим текстом оповіді, а лише підказкою до неї, щоб до мікрофону не потрапляло невпевнене екання, коли вже немає про що казати. Сам по собі вибір теми вже є організаційним моментом, але чомусь проти вибору теми ніхто не заперечує.
5. Задоволення має приносити і процес запису і сам результат. Бо коли нам весело, це зовсім не значить, що комусь воно цікаво, це просто нам весело.
6. Деяка інформація перед подкастом, навіть якщо він базується на чистій імпровізації, все ж повинна бути підготована, або кожен учасник має сформулювати для себе те, що він може розповісти по темі без підготовки. Така підготовка зовсім не вимагає заучування, достовірне знання дат і фактів, а обмежується пошуком інформації, що насамперед буде цікавою самому подкастеру, якою він до того не володів. Наприклад, подкаст про пиво має містити якісь довідки щодо виникнення пива, класифікацію сортів, поради, як вибрати пиво, за кольором чи пінністю. Я не в курсі цих речей, але мені це цікаво, і, гадаю, така інформація має зацікавити не лише мене.
Якщо Ви витримали і дочитали до цього місця, то напевно стали більш організованими і суспільноадаптованими. З чим і вітаю :)
20/05/2012 at 18:55 Permalink
Приветствую Предлагаю обмен ссылками (постовыми) вашего блога bezlik.kultor.com.ua с моим.
Заранее благодарен за ответ.
С уважением, Александр.
11/03/2009 at 06:28 Permalink
ну наша початкова стратегія мала у своїх планах залучити до своїх лав якусь не надто інтелектуально розвинену дівчину, щоб вона часом дуже харизматично сміялася на тлі всього дійства. Багато кому таке подобається :)
11/03/2009 at 06:20 Permalink
дадада, чувак, организовывать надо так, чтобы пункт 5 выполнялся ;)
(хотя про "когда нам весело" не согласен, пушо когда в записи все как придурки ржут 20 минут – мало кому это будет интересно)