Обіцяв торкнутися польської теми ще раз – ось і торкаюся. Розповім про польові дослідження польської мови, тобто мовний досвід, який був отриманий безпосередньо на місці, в Польщі.
Істотною перевагою польської мови є те, що коли не знаєш якесь слово, то навмання береш його з російської або української, трохи видозмінюєш, щоб воно стало схожим на польське і відсотках у 60 справді вгадуєш. Зрозуміло, що трапляються і казуси, часом у найвідповідальніші моменти.
Наприклад, на польській пошті про жодні звичні нам речі ніхто ніколи і не чув. Коли я мав деяке бажання відіслати на Батьківщину листа, то зіткнувся з тотальним мене нерозумінням і все тому, що не знав два слова:
znaczek – марка
koperta – конверт
А ще є цілі ланцюжки слів, що однаково вимовляються в польській та українській/російській мовах, проте мають зовсім різні значення, такі собі міжмовні омоніми, наприклад:
fotel – крісло (кресло)
krzesło – стілець (стул)
stół (ó читається, як у) – стіл (стол)
або
kanapa – диван
dywan – килим (ковёр)
kawior – ікра (икра)
І ще два слова:
błoto – бруд
bagno – болото
Доволі часто у Варшаві траплялася мені табличка «Zakaz parkowania». Сам факт того, що паркування автомобіля можна замовити здався мені трошки дивним, навіть, не зважаючи, на широкий асортимент послуг, що пропонує цивілізована Європа. Насправді «zakaz» – це зовсім не замовлення, а заборона. Слово нічим не дивне, просто в російській мові таке його значення є застарілим, а в український воно вживається не надто часто.
Про «zapominać» я вже раніше згадував. Однак все-одно сповнюєшся позитивом, коли бачиш рекламні плакати крему для обличчя зі слоганом «Zapomnij o zmarszczkach», що перекладається «Забудь про зморшки».
Під час підготовки цього тексту, дуже мене потішив один сайт з онлайн-словником.
У стовпчику «Сегодня искали» там була наступна статистика:
ад (203)
я тебя люблю (95)
привет (62)
презерватив (53)
А про переклад яких фраз чи слів одразу прагнете дізнатися в незнайомій мові Ви?
05/03/2009 at 07:43 Permalink
мені зазвичай хочеться оволодіти "культурним" мінімумом, типу "доброго дня", "будь-ласка", "дякую", "до побачення". а ще корисно знати слова, які стосуються транспорту, особливо в несловянських мовах
05/03/2009 at 10:58 Permalink
Зазвичай культурний мінімум не допомагає, принаймні варто знати числівники, а далі в супермаркет і не пропадеш. Хоча одного разу в польській крамниці в нас розпізнали іноземців і написали вартість покупки на листочку :)
05/03/2009 at 14:28 Permalink
якщо знати числівники й іменники, то можна вже жити в іншомовному середовищі :)