Чи зручно колоти горіхи лічильником Гейгера? Гадаю цілком. Чому тоді усі не намагаються в такий спосіб діставати серцевину горішка? Мабуть тому, що на всіх не вистачає лічильників і горіхів. А ось офісної комп’ютерної техніки вистачає на всіх, щоб кожен божий день протягом років в безлічі відкритих вікон розкладалися мільярди пасьянсів. Цей допис я присвячую втраченим можливостям та обчислювальній техніці, яка ніколи не буде використана за призначенням.
А спіткав мене таке написати випадок, що трапився позавчора. Місце дії – Україна, Донецьк, центр міста, бульвар Пушкіна, невеликий продуктовий супермаркет. Приємний чоловік подає приємній касирці для розрахунку за покупки пластикову картку. Вона дивиться на картку і на невеличкий папірчик з виведеним від руки списком, і каже: «Вибачте. Ми не приймаємо картки ”Твердолоблюксбанку” (назву банку я трохи видозмінив, не через небажання когось рекламувати, а просто забув ту назву)».Подібні фрази я звик чути лише в американських фільмах. Далі виявилося, що названий банк не сумлінно розраховується з мережею цих магазинів і через цю прикрість кілька днів тому був занесений до окремого чорного списку. Список, щоправда, до честі називатися чорним сильно не дотягував, радше простенький сіренький списочок. Це лише зав’язка – далі більше.
Оскільки приємний чоловік не мав при собі потрібної суми готівкою, то йому довелося викласти перед касиркою пакет з апельсинами. Вона попрохала почекати, а мене з другом (ми стояли наступні в черзі) переходити на іншу касу. Приємний чоловік вже благально подивився на приємну касирку великими сумними очима і сказав: «Може ви там швиденько і я піду». Касирка, посміхаючись відповіла: «А ви гадаєте все так просто? DEL нажав і покупка видалилася?»
Тут вже мені стало зовсім цікаво, а чому відмінити покупку не можна простим натисненням клавіші, хто їм писав програмне забезпечення і т.д.
Касирка гукає охоронця, щоб той покликав Мар’яну. Прибігає ще одна приємна дівчина (щось всі вони там дуже приємні), потім вона втікає і повертається з… увага (це я вже прям як Задорнов)… «Журналом повернень». Це вони так його називають, виключно у вузькому колі втаємничених людей. Перед моїми ж очима з’явився потертий зошит на 96 сторінок у м’якій обкладинці. Сторінки зошита дбайливо під лінієчку були розділені на кілька граф (чи Вам доводилося власноруч лініїти поля у школі?). Туди приємна касирка і вписує апельсини приємного чоловіка.
Якщо раптом хтось спитає в яку добу ми живемо, то я не вагаючись відповім, що в паперову. Пояснювати чому так трапилося і наскільки легше стане легше дихати, якщо скоротити бюрократичний апарат десь так вдвічі, я за мету не ставлю.
Навіть там, де впроваджені і застосовуються електронні системи, бази даних, складається враження, що використовуються вони якось не так, а ніби «понарошку».
Наприклад, комунальні послуги. Останнім часом вони істотно розвинулися. Зараз навіть власну заборгованість можна переглянути на сайті регіонального відділення «Ощадбанку». Але чому ж тоді періодично приходять повідомлення про неправильне нарахування, перерахування, чому потім доводиться відстоювати свої інтереси квитанціями? Боюся, що у них теж є якийсь такий «Журнал сплат», весь розлінієний від руки та напрочуд гарний, мабуть і не один. Інакше, як пояснити те, що при переводі гроші десь ходять три дні, а інколи і тиждень? Невже, якщо пересилаєш кошти з одного банку на рахунок іншого, то вони відмиваються ще у трьох-чотирьох швейцарських? (Я не знавець, може так воно і є).
Чому у залізничній касі мені не можуть підібрати зручний маршрут, не з двома-трьома, а хоча б з однією пересадкою? Я вже і не згадуватиму DOS-віконця намальовані символами псевдографіки, які особливо полюбляють у банківській, комунальній та залізничній сферах. Дуже мене тут тішить тризуб на квитках Укрзалізниці, що вставлений замість якось стандартного символу таблиці ASCII. Однозначно робилося професіоналами.
А ви ніколи не використовували зламаний холодильник в якості шафи або радянські пилососи для побілки стелі?
Я маю план, як вберегти більшість підприємств від наслідків кризи. Я пропоную скоротити кількість комп’ютерів на робочих місцях вдвічі, натомість кожне робоче місце укомплектувати двома повними колодами ігрових карт – усього 4 гривні і цього вистачить для розкладання пасьянсу «Павук».
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
