Не так давно раптово трапився мені день народження. Мій власний. Важливі для мене люди, а саме мої друзі, подарували дивовижний витвір поліграфічного мистецтва – мапу. Здоровезну таку, метри два завширшки. Мапу не випадкової частини земної поверхні, а України, що надає їй ще більше цінності, враховуючи мою заангажовану прихильність до цієї країни. Тираж 2000 штук. Невже ще дві тисячі когось мають таке ж щастя, дбайливо подароване друзями? Але я щось відійшов від теми. Мапа була скручена і дбайливо загорнута у два сміттєвих пакети (бо сніг, щоб не змокла) та перев’язана мотузочкою з бантиком. І ось з цією красою довелося мені деякий час бродити вулицями міста з давньою історією та традиціями, Донецьком. І люди мене помічали, оберталися, звертали увагу та навіть щось казали чи-то собі чи мені, жартували про базуку (ну для мене чорна труба у руці викликає таку саму асоціацію).
А мова не про карти нашої Батьківщини і не противотанкові гранатомети, а про увагу. У післяпивній дискусії в нашій громаді сформувалося питання, що розбурхало розум: «З чим треба людині у сучасних умовах вийти на вулицю, щоб на неї звернули увагу?». Ну тобто, щоб на неї звертав увагу кожен стрічний.
Я одразу висловив думку, що на вулицю Донецька варто вийти з прапором «Нашої України» і тебе одразу помітять, хоча можна замінити його прапором Радянського Союзу або Третього Рейху і ефект буде той самий, якщо не більший.
Тоді ми вирішили відкинути будь-яку символіку. Дивні люди, завжди вигадуємо собі якісь перешкоди.
Моєю наступною думкою було, що варто узяти з собою пістолет (або рушницю, як більш потужний засіб уваги), і тебе почнуть помічати. Але це теж на знайшло відповідного схвалення. Чомусь, коли пропонуєш правильну відповідь, то питання змінюються. Отож і зброю вже брати не можна, при чому у будь-якому вигляді, навіть побутового використання: сокиру, кухонні ножі, арбалети, списи та інше. Правда складна задача? За новими правилами предмет (саме предмет, а не особливість поведінки, голосний крик, яскрава зачіска, тощо) мав би бути повсякденним та найбільш компактним, тобто мати найменші габарити, а патруль міліції не мав би підстав, побачивши вас з ним, зупинити обох.
Посипалися різні варіанти побутовщини: чайник, молоток, запалена свічка або ліхтар. Проте жодний з них не відшукав масової підтримки, а значить впевненості, що зможе привернути чиюсь увагу.
Я запропонував (дівчат прохання далі не читати) трупик розчленованого кошеняти, але товариство зазначило, що це не зовсім повсякденний предмет і я погодився, бо все ж то правда.
А далі, далі ми просто роз’їхалися, бо був вже пізній вечір першого дня лютого…
Продовжу свої роздуми на самоті. А прийшов я до того, що досить мало предметів здатні привернути увагу самі собою, тому треба комбінувати. Пропоную наступні комбінації:
• Десяток білих та темних яєць у шапці ушанці
• Книжка Асемблер х86, 734 сторінки (Працює тільки у руках тендітних дівчат, але, що діє перевірено на практиці )
• Труси (бажано сімейні та яскраві) на вішалці
• Сферичний акваріум з рудим джунгарським хом’яком, що плаває в ньому.
• Настінний годинник з великою кількістю рухомих механізмів на ходу
• Двохлітровий бутель з капцем всередині
Маєте що додати?
27/08/2009 at 20:05 Permalink
До тендітних дівчат себе не відношу, але також звертають увагу коли йдеш кудись з жорстким диском в руках, бо в сумочці носити цей скарб небезпечно для його життя… А ще не так давно несла знайомій дівчинці велику ляльку – і теж опинилась у центрі уваги перехожих)) Може варто не вигадувати, а перевірити варіанти "в полевых условиях"?)))