До уваги лінгвістів

До уваги лінгвістівЯкось, слухав я гурт «Машина времени» (нікого не агітую і не відговорюю, просто звичка така, щось слухати).  І раптом замислився над їх назвою. Чомусь так прийнято називати апарат для пересування у часі і воно приїлося, засіло всередині, наче завжди всі про ті машини знали і нічому тут дивуватися. Однак людина, що незнайома з сучасною термінологією може спокійно тицьнути пальцем у годинник і сказати, що ось же вона, машина часу. Або взагалі машина часу – це якийсь забруднений мастилом  станок, що з тяжким скреготом та грюканням металу продукує час. Уся незвичність цих роздумів спонукала мене на написання нижчевикладеного.

Коли несподівано для себе починаєш вивчати польську, то часто трапляються слова, що здаються смішними, проте поляками сприймаються, як цілком нормальні. І навпаки, деякі українські чи-то російські слова викликають у братніх нам слов’ян-європейців усмішку. За прикладами далеко не підемо, а візьмемо буденний «середній рід». Він буде польською «rodzaj nijaki». Наша вчителька польської, пані Анета, зазначала, що полякам смішною якраз здається назва цього  роду середнім, а не ніяким.
Подібне простежується і з іншими близькими мовами. Кілька років тому серед російськомовної спільноти був популярний рекламний плакат Кока-коли з написом: «Доконали тварь!». Просто загугліть і ви самі все зрозумієте, а заразом і порадієте з приводу того, як же смішно  російським туристам перебувати в Чехії. Першоджерело у всіх цих статей, постів та записів в ЖЖ безсумнівно спільне, проте, через навалу  бажаючих поділитися смішною чешською з людством, виявити джерело так і не вдалося. Мені навіть здається, що я бачив той плакат, де те творіння, і був він болгарською (що значно логічніше, зважаючи на кирилицю), але можливо це лише вигадки моєї здорової уяви. Знайти зображення в мене не вийшло, якщо комусь вдасться, буду вдячний.
Для підтвердження або скасування правдивості інформації, викладеної про мову чехів, вирішив скористатися звичайним словничком, отож ось чеські слова та вирази, з яких регочуть усі, щойно їх чують:

шкарпетки – ponožky;
дім – dům, domek, barák (dům obecně);
парфуми –voňavka, parfém;
увага – pozor;
забув – zapomněl;
досконале творіння – dokonalý tvor, výtvor;
свіжі продукти – svěží produkty, čerství potraviny (черствий, для наочності, – tvrdý);
весло – veslo, pádlo;
привіт – ahoj, pozdravení, buď vítán;
подружка – kamarádka, přítelkyně.

Власне,  склалося враження, що  з усіх усюд були зібрані кумедні слова та приплетені до чеської мови. Ніхто навіть не напружився перевірити. А я напружився :) Для об’єктивності зазначу, що більше половини наведених слів  все ж в чеській присутні, навіть попри їх запис у відповідних матеріалах кирилицею.
Близкість слов’янських мов виявляється навіть у словах, що на перший погляд зовсім не пов’язані. Наприклад, чеське zapomněl та польське zapomniałem має російський відповідник «запамятовал» теж в значенні «забув», однак про це чомусь забувають. Або слово «ahoj». Моїх невеличких знань чеської вистачає, щоб знати, що літерка ‘h’ в цій мові читається, як ‘г’, тобто «ahoj» – еквівалент нашого «агов».
Особливу цікавість може викликати читання коментарів до постів присвячених кумедним словам, дізнаєшся багато корисного. «Поджопник», виявляється стілець, табурет, і знаєте якою мовою, не повірите, українською. Принаймні, так стверджує людина, що написала «ну я вот на чешском не знаю, а на украинском…».

Ї

І тут я дійшов до найцікавішого, а саме ввів в пошуковику «смешные украинские слова». І на мене полилося. Оскільки українську я знаю трохи краще, ніж чеську, то знайшов, де тут розгулятися. Прикро визнавати, але навіть серед російськомовного населення України трапляються громадяни, які вірять у вигаданий українофобами та русофілами переклад російських «гинеколог», «стрекоза», «сексуальный маньяк», «клитор», «зажигалка», «презерватив», «лифчик», «шприц». Дехто стверджує, що насправді такі слова трапляються, але є діалектизмами, я таких діалектів не знаю, тому не сперечатимусь. Стосовно шприца – «штрикавка» і справді має місце, але не в українській, а в польській (strzykawka). Серед слів, що належать до лексичного доробка української та були згадані: парасолька, краватка, ґудзик, гальмо, панчохи, нежить, хмарочос. Як на мене, дуже приємні слова.
Ще сподобалася одна репліка:

«”пЭнзлыкы” – чтобы это могло означать? – Судя по всему, серьезный украинский эквивалент смешного русского слова “киистачка“».

Зазначу, що трапився мені ще один форум (а як ви хотіли), де відбувалося активне обговорення милих серцю українських слів. Зокрема: капелюшок, жменька, мерщій, подекуди, тишком-нишком, цуцик, їжачок, простирадло, навшпиньки, горілиць, навпростець, вирячити очі, шкарпетки, капці, горнятко, равлик, качечка, бульбашки, паця.
Навіть здивувався спочатку, звідки російськомовний народ такі слова знає. Потім виявилося, що форум той Київського Національного Лінгвістичного Університету. Одразу засмутився.
Коли ж я ввів «смішні російські слова», то натрапив тільки на одну сторінку по темі, що вантажилися лише з кешу Гугла. Автор намагався знайти російські слова, що здаються кумедними, серед п’яти наведених там слів лише «кокошник» тягне на щось. Ось яка вона серйозна, російська мова.
Здавалося, мав би бути якийсь висновок до всього викладеного, проте навіщо ним все ускладнювати :)
А які слова приносять радість Вам?

Цей пост жодним чином не покликаний розбурхати міжнаціональну або міжетнічну ворожнечу, а просто є наслідком мого бродіння простором Інтернету.

Схожі дописи:

Trackback URL

, ,

  1. mee
    15/02/2009 at 16:52 Permalink

    Ага, точно, псто ненавіcті до росийськомовного інтернету :) а взагалі цікаво, знову виникає бажання знайти більше інформації про Чехію, всеж-таки цікава країна.
    Що до машини часу — це знову архивація, я тут якраз намалював одну :)

  2. bezlik
    15/02/2009 at 17:18 Permalink

    Мдя, справді трохи ненависті вичитати можна, хоча усі гострі кути я намагався зрізати. Навіть картинку з "Ї" довго шукав, бо більшість патріотичних зображень присвячених українській мові чомусь базуються на її пригніченні з боку російської або перевазі над тією ж російською.

  3. mee
    15/02/2009 at 17:23 Permalink

    Та ну ні, я насправді жартую ) все кльово і Ї також )

  4. moses
    01/03/2009 at 21:13 Permalink

    Приносять радість: морквина, пацючок, мій собака, кав'ярня, гаразд… та безліч. Фішка, мабуть, у тому, що ми часто не замислюємось про походження слів, про те як вони насправді звучать. Бо конкретне слово (комбінація звуків) автоматом викликає в мозку певний образ, а естетична цінність певного набору звуків не враховується. Але коли вчиш нову мову, або цілеспрямовано заглиблюєшся у вивчення рідної, то починаєш бачити нові відтінки, слово з "плоского" стає "об'ємним".
    Ті ж "парасолька", "пензлики", "краватка", "ґудзик" мені давно вже не смішні. Принаймні не більш смішні, ніж російські відповідники (самі подумайте: "пуґавица", "зонтик").
    Допис класний. З політкоректністю теж усе гаразд (хоча на цьому радив би не зациклюватись – усім ніколи не догодиш).

  5. bezlik
    01/03/2009 at 21:22 Permalink

    Дуже дякую за стільки приємних українських слів, що приносять радість :)

  6. серж
    17/12/2009 at 16:24 Permalink

    як на мене просто круто))написано легко,просто,зрозуміло-та й тема мені сподобалась-цікаво було почитати

  7. щзлщяфл
    22/04/2010 at 14:18 Permalink

    Смішно "в лапках" мені було на початку 90 -х
    В Москві повно продуктових магазинів "Диета" в яких продавалися "отруби" – на жаль не мясо а висівки
    у Львові в "Гастрономах" продавали їжу