Добрий день. Я – автор цього рядка, а заразом і наступних. Для першого посту вищезазначеної інформації мало б цілком вистачити, щоб не обтяжувати читача надмірною марудністю, але зазначу ще деякі моменти власної натури. Вік – 23 роки, стать – виразно чоловіча, за освітою системний програміст, місце проживання – Донецьк, Україна.
Спочатку я думав назвати власний блог «Донбасc русский» (саме з переклесною літеркою «р») на честь якось побаченого мною парканного напису, що характеризував усю неоднорідність цього регіону. Однак потім, зважив, що подібна назва має надто заполітизований характер, та й не лише рідний край буде охоплений тут моєю увагою, тому і зупинився на назві ширшій і відповіднішій.

Чому блог написаний українською питань викликати не мусить. Справа тут така сама, як зулуська для зулусів. Чому тоді, обов’язково спитаєте ви, я не пишу донецькою. Відповім, що хоч лексичну основу донецької мови і складає російська, але синтаксис цих мов надто вже відрізняється, щоб називати їх однією назвою. Це наочно демонструється в словах і виразах «шо» (інколи «чо»), «посидеть на кафе», «поговорить за жизнь».
Усі пости блогу вестимуться мовою близькою до літературної, проте цю літературність оцінюю власне я сам, тому заздалегідь вибачаюся.
Блог призначений як для широкої публіки, так і окремо для моїх друзів, тому загалом оснований на купі дурниць, що спливають у моїй голові. Рекомендований для середнього і старшого шкільного віку.

