Зовсім нещодавно я писав гнівну обурену статтю про те, що неприпустимо сміятися над чужою мовою. При цьому в якості прикладу наводив росіян, які регочуть з чеської. А ось сьогодні вирішив сам таким зайнятися. Тобто не сміятися, а навести ряд цікавих та кумедних слів близької нам мови. Цей матеріал вкрай серйозний і викладений виключно з навчальною [...]
Archive > Лютий 2009
Патріотична кнопка
Під цією гучною назвою міститься не менш гучний текст, якщо текст здатен таким бути. Мої спостереження за останні кілька років дають змогу сказати, що український патріотичний дух неухильно росте, носіїв цього духу в нашій державі з кожним днем більшає, особливо серед молодих прошарків населення.
Часом патріотизм так переповнює ці прошарки, що прагне проявитися, навіть бодай на [...]
Дещо про їжаків і погоду
Двоюрідна сестра чоловіка моєї безпосередньої сестри дуже захоплюється їжачками. Вона їх колекціонує переважно в штучному вигляді, має більше сотні плюшевих, пластикових, гумових, скляних та інших матеріальних втілень цієї тваринки. Не знаю точно, що спонукало її до такої відчайдушної завзятості, але, гадаю, серед передових факторів був один мультфільм, який ми, щоб ніхто не здогадався, назвемо «Ёжик [...]
Уся правда про 54-ий день року
Якась дурна традиція зумовила вважати чоловіків саме воїнами (загарбниками чи захисниками це кожен обирає сам), а не митцями, науковцями, хліборобами чи програмістами. Сьогоднішні реалії показують, що ця традиція трохи застаріла, принаймні зважаючи на сучасний стан наших збройних сил.
Журнали з дитинства
Колись, в прадавні часи, коли жовтий та синій були червоним, а молоко трикутним, коли світле майбутнє було так близько, що навіть кілька разів вдалося пройти повз нього, коли масло мазали на ковбасу, бо не було хліба, відбувалося моє дитинство. Ви не повірите, але Інтернету тоді теж не було. Уся інформація зберігалася і переносилася на примітивних [...]
Кидання в очі
Не так давно раптово трапився мені день народження. Мій власний. Важливі для мене люди, а саме мої друзі, подарували дивовижний витвір поліграфічного мистецтва – мапу. Здоровезну таку, метри два завширшки. Мапу не випадкової частини земної поверхні, а України, що надає їй ще більше цінності, враховуючи мою заангажовану прихильність до цієї країни.
Казка казок
Згадав я тут свій улюблений мультик і навіть соромно стало, що досі про нього нічого не написав в попередніх радянськоанімаціних частинах. Отож, «Казка казок» Юрія Норштейна. Я навіть не знаю чи натрапляв я на нього в дитинстві, якщо це і відбувалося, то я, напевне, сприймав я його, як три-чотири окремі мультики, дуже дивні та незрозумілі. [...]
Революционный держите шаг, неугомонный не дремлет враг
Про ті події зараз вже говорити можна, не лякаючись, що якась зі сторін почне кидатися камінням, сипати в очі товченим склом або просто бити. Майже не лякаючись. Отож помаранчево-блакитна революція у Донбасі з моєї точки зору.
Радянська анімація (частина 2)
Короткий зміст попередньої частини можна оглянути тут.
А зупинився я на дивацтвах дорослих, які вони прагнули донести дітям, під обгорткою мультфільмів. Був, наприклад, паперовий мультфільм про клоуна, що вдень усіляко розважав циркову публіку, а ввечері, на відміну від свого білого колеги з пісеньки «Агати Крісті», не різав власних глядачів, а вийшовши на середину арени, занурювався у [...]
Радянська анімація (частина 1)
Що таке анімація в ранньому дитинстві я не знав. В ранньому дитинстві я взагалі був ще тим невігласом. Від сторонніх я тоді звик чути слово «мультики» і від того слова рефлекторно, як в собачок, мавпочок та пацючків Павлова, в мене починалося виділення слини та з’являлося щастя на обличчі.
![[Vox.com.ua] Портал українця](http://www.vox.com.ua/button.gif){kind=small}
